19 квітня у Польщі вшановують пам’ять повстання у Варшавському гетто — однієї з найтрагічніших сторінок Другої світової війни, яка розпочалася для Польщі 1 вересня 1939 року.
28 вересня 1939 року було підписано договір про дружбу і кордон між Третім Рейхом та СРСР, який закріпив поділ окупованих польських територій між двома державами.
Учасники вокального колективу «Наш час» провели захід на знак пам’яті полеглих героїв та загиблих цивільних.
Крапівна Інга підготувала матеріал, у якому представила історичні відомості про Голокост — геноцид, масове та систематичне знищення єврейського населення, спричинене антисемітською нацистською ідеологією.
Голокост у Європі охоплював період з 1933 по 1945 рік. У 1939–1941 роках в окупованих польських містах створювалися єврейські гетто — закриті та ізольовані райони, куди примусово переселяли єврейське населення. За час існування гетто близько 80–100 тисяч євреїв померли від голоду та хвороб. Від 300 до 350 тисяч людей було депортовано до табору смерті в Треблінці, де їх було вбито.
Євреї, приречені на знищення, не скорилися і піднялися на боротьбу.
18 січня 1943 року відбувся перший масовий збройний акт спротиву у Варшавському гетто: бійці Єврейської бойової організації чинили опір нацистам, які намагалися здійснити чергову депортацію до Треблінки. Перевага сил нацистів була значною: людей розстрілювали на місці або відправляли до Умшлагплацу — пункту збору, звідки їх вивозили до таборів смерті.
19 квітня 1943 року розпочалося повстання у Варшавському гетто. Після його жорстокого придушення у травні 1943 року гетто було повністю ліквідовано. Частині повстанців вдалося врятуватися.
Муранув — один із районів сучасної Варшави, який виник на місці знищеної нацистами Північної дільниці. До Другої світової війни тут проживали переважно євреї — близько 90% мешканців району і близько 30% населення всієї Варшави, що становило понад 350 тисяч осіб. Варшава мала одну з найбільших єврейських громад у світі (другу після Нью-Йорка).
Сьогодні публічний простір Муранува зберігає пам’ять про трагедію: тут розташовані меморіальні дошки, пам’ятні знаки та монументи. Одним із перших став пам’ятник євреям — жертвам Голокосту, відкритий 19 квітня 1946 року.
Під час заходу вокальний колектив виконав патріотичну пісню в пам’ять про загиблих.
Учасники також відвідали пам’ятник, що символізує пам’ять солдатів польської армії 1939–1940 років, які загинули в таборах.
Пам’ять загиблих було вшановано хвилиною мовчання.
19 kwietnia w Polsce upamiętnia się powstanie w getcie warszawskim — jedno z najbardziej tragicznych wydarzeń II wojny światowej, która rozpoczęła się dla Polski 1 września 1939 roku.
28 września 1939 roku podpisano traktat o przyjaźni i granicach między III Rzeszą a ZSRR, który przypieczętował podział okupowanych ziem polskich między oba państwa.
Uczestnicy zespołu wokalnego „Nasz czas” zorganizowali wydarzenie ku pamięci poległych bohaterów oraz ofiar cywilnych.
Krapiwna Inga przygotowała materiał, w którym przedstawiła informacje historyczne dotyczące Holokaustu — ludobójstwa, masowego i systematycznego niszczenia ludności żydowskiej, będącego wynikiem antysemickiej ideologii nazistowskiej.
Holokaust w Europie obejmował okres od 1933 do 1945 roku. W latach 1939–1941 w okupowanych miastach polskich tworzono getta żydowskie — zamknięte i odizolowane dzielnice, do których przymusowo przesiedlano ludność żydowską. W czasie istnienia gett około 80–100 tysięcy Żydów zmarło z głodu i chorób. Od 300 do 350 tysięcy osób deportowano do obozu zagłady w Treblince, gdzie zostały zamordowane.
Żydzi skazani na zagładę nie poddali się i podjęli walkę.
18 stycznia 1943 roku doszło do pierwszego masowego zbrojnego aktu oporu w getcie warszawskim — bojownicy Żydowskiej Organizacji Bojowej stawili opór nazistom, którzy zamierzali przeprowadzić kolejną deportację do Treblinki. Przewaga sił niemieckich była znaczna: ludzi rozstrzeliwano na miejscu lub kierowano na Umschlagplatz — punkt zborny, skąd wywożono ich do obozów zagłady.
19 kwietnia 1943 roku wybuchło powstanie w getcie warszawskim. Po jego brutalnym stłumieniu w maju 1943 roku getto zostało całkowicie zlikwidowane. Części powstańców udało się przeżyć.
Muranów to jedna z dzielnic współczesnej Warszawy, powstała na miejscu zniszczonej przez nazistów dzielnicy północnej. Przed II wojną światową mieszkali tu głównie Żydzi — stanowili około 90% mieszkańców dzielnicy i około 30% ludności całej Warszawy, czyli ponad 350 tysięcy osób. Warszawa była jednym z największych ośrodków społeczności żydowskiej na świecie (drugim po Nowym Jorku).
Dziś przestrzeń publiczna Muranowa zachowuje pamięć o tej tragedii — znajdują się tu tablice pamiątkowe, pomniki i inne formy upamiętnienia. Jednym z pierwszych był pomnik poświęcony Żydom — ofiarom Holokaustu, odsłonięty 19 kwietnia 1946 roku.
Podczas wydarzenia zespół wokalny wykonał pieśń patriotyczną ku pamięci poległych.
Uczestnicy odwiedzili również pomnik upamiętniający żołnierzy Wojska Polskiego z lat 1939–1940, którzy zginęli w obozach.
Pamięć poległych uczczono minutą ciszy.
